отьмарений
ОТЬМА́РЕНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до отьма́рити.
– Пішов світ за очі, і слід його пропав. Скільки не ждали .. – дарма: забув Олексич і рідню, і землю свою, колись таку любиму, – усе забув, отьмарений коханням (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)