офортний
ОФО́РТНИЙ, а, е.
Прикм. до офо́рт.
Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (з наук. літ.);
// Признач. для виготовлення офорта (у 2 знач.).
Підійшла [Катя] до схожого на вітрячок офортного станка (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)