офортний

офо́ртний

-а, -е.

Прикм. до офорт.

|| Признач. для виготовлення офорта (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. офортний — офо́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. офортний — ОФО́РТНИЙ, а, е. Прикм. до офо́рт. Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (з наук. літ.); // Признач.  Словник української мови у 20 томах
3. офортний — ОФО́РТНИЙ, а, е. Прикм. до офо́рт. Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 22); // Признач.  Словник української мови в 11 томах