офортний

ОФО́РТНИЙ, а, е. Прикм. до офо́рт.

Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 22);

// Признач. для виготовлення офорта (у 2 знач.).

Підійшла [Катя] до схожого на вітрячок офортного станка (Ільч., Серце жде, 1939, 144).

Значення в інших словниках

1. офортний — офо́ртний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. офортний — -а, -е. Прикм. до офорт. || Признач. для виготовлення офорта (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офортний — ОФО́РТНИЙ, а, е. Прикм. до офо́рт. Офортні пейзажі Т. Шевченка відзначаються майстерною композиційною побудовою, широким використанням ефектів світлотіні та загальним високим рівнем професіонального виконання (з наук. літ.); // Признач.  Словник української мови у 20 томах