охрещений
ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до охрести́ти.
Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (І. Франко);
Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Ю. Збанацький);
// охре́щено, безос. пред.
– Батька мого Гурч прозивали, а мене Олексієм охрещено (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)