оціпенілість

ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко.

Стан за знач. оціпені́лий 2.

Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. оціпенілість — оціпені́лість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оціпенілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпенілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оціпенілість — ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпені́лий. Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (Гончар, Таврія.., 1957, 384).  Словник української мови в 11 томах