Орфографічний словник української мови

оціпенілість

оціпені́лість

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. оціпенілість — -лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпенілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оціпенілість — ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпені́лий 2. Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. оціпенілість — ОЦІПЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж., рідко. Стан за знач. оціпені́лий. Зігнувшись, ніби морозить її, збайдужіла до всього, застигла [вчителька] в німій суворій оціпенілості (Гончар, Таврія.., 1957, 384).  Словник української мови в 11 томах