очарований
ОЧАРО́ВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до очарува́ти.
Я очарована звістками з Вашого краю, – ще наша доля не загинула, коли у нас такий народ є! (Леся Українка);
– Я очарована тобою. Бачу в тобі великого мужчину (Б. Лепкий);
Мцирі очарований світом, закоханий у життя (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)