очаровувати
ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко.
Те саме, що зачаро́вувати.
А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Т. Шевченко);
Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Леся Українка);
Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його (Панас Мирний);
Сотник у слободі – зух і крутій, зайшлий здалеку, зумів отуманити колишнього старого ониськівського сотника Зуба .. і очарував його дочку (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)