очаровувати

ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко.

Те саме, що зачаро́вувати.

А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Т. Шевченко);

Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Леся Українка);

Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його (Панас Мирний);

Сотник у слободі – зух і крутій, зайшлий здалеку, зумів отуманити колишнього старого ониськівського сотника Зуба .. і очарував його дочку (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очаровувати — очаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. очаровувати — -ую, -уєш, недок., очарувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очаровувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  4. очаровувати — Очаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. очаровувати — ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаро́вувати. А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима… (Шевч., II, 1953, 51); Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Л. Словник української мови в 11 томах