очаровувати
ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаро́вувати.
А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима… (Шевч., II, 1953, 51);
Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Л. Укр., І, 1951, 135);
Він сам не пам’ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його (Мирний, IV, 1955, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очаровувати — очаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- очаровувати — -ую, -уєш, недок., очарувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очаровувати — ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що зачаро́вувати. А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Т. Словник української мови у 20 томах
- очаровувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- очаровувати — Очаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)