1. Словник синонімів української мови

очаровувати

ЗАЧАРО́ВУВАТИ (справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю), ЗАВОРО́ЖУВАТИ, ЧАРУВА́ТИ, УЧАРО́ВУВАТИ (ВЧАРО́ВУВАТИ) рідше, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПІДКОРЯ́ТИ, ПОКОРЯ́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗАПОЛО́НЮВАТИ, ЗАПОЛОНЯ́ТИ, ЗАЧУДО́ВУВАТИ розм., ОБВОРО́ЖУВАТИ рідко, ОЧАРО́ВУВАТИ рідко; ОБЧАРО́ВУВАТИ рідко; ПРИЧАРО́ВУВАТИ, ПРИВОРО́ЖУВАТИ (до себе). — Док.: зачарува́ти, заворожи́ти, учарува́ти (вчарува́ти), захопи́ти, підкори́ти, покори́ти, полони́ти, заполони́ти, зачудува́ти, обворожи́ти, очарува́ти, обчарува́ти, причарува́ти, приворожи́ти. Київ зачаровує своїми мостами, своїми пагорбами й падолами (П. Загребельний); Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна, заворожуючи чутливе дівоче серце (С. Добровольський); Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Л. Дмитерко); — Хіба я гірша за ту вашу західнячку? Не розумію, чим вона всіх вас вчаровує? (О. Гончар); Слухачів полонили її сині очі (М. Ткач); Мені солодко, медом сонця і духом квітів пахне біле плаття, заполонює зір і вабить (Т. Масенко); Вираз тужливої задуми, який усе лежав на її лиці, поневолі зачудував Герша (І. Франко); — Ви своєю красою приворожили, причарували мене! (О. Гончар). — Пор. 2. ва́бити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очаровувати — очаро́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. очаровувати — -ую, -уєш, недок., очарувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очаровувати — ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, рідко. Те саме, що зачаро́вувати. А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима... (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. очаровувати — Очаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. очаровувати — ОЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Те саме, що зачаро́вувати. А ще гірше зза́молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима… (Шевч., II, 1953, 51); Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон (Л. Словник української мови в 11 томах