очевидність

ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. очеви́дний 2.

Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (М. Коцюбинський);

Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (І. Микитенко);

Ревізор з невимушеною очевидністю відчував свою перевагу над в'юнким репортером (М. Хвильовий);

Всупереч відомому афоризмові “рукописи не горять”, мусимо констатувати сумну очевидність: все ж таки вони горять (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. очевидність — очеви́дність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. очевидність — [очеивид(')н'іс'т'] -днос'т'і, ор. -д(‘)н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. очевидність — -ності, ж. Абстр. ім. до очевидний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. очевидність — ОЧЕВИДНІСТЬ — безпосередня даність істинності деяких видів знань на противагу іншим, істинність яких встановлюється шляхом застосування спеціальних процедур доведення.  Філософський енциклопедичний словник
5. очевидність — ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до очеви́дний 2. Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах