очевидність
ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до очеви́дний 2.
Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (Коцюб., II, 1955, 235);
Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (Мик., II, 1957, 553);
Піввікова історія Союзу Радянських Соціалістичних Республік з усією очевидністю показала, що національна відособленість, сепаратизм — це вчорашній день історії (Україна, 1970, 62).
Словник української мови (СУМ-11)