очмарілий
ОЧМАРІ́ЛИЙ, а, е, розм.
Те саме, що очмані́лий.
[Платон:] Від ваших я речей стою стривожений тут перед вами, очмарілий, і сам не знаю, що сказать... (І. Карпенко-Карий);
* У порівн. Гра її зробила на мене таке враження, що я ходив.., як непритомний, як очмарілий (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)