очмарілий

ОЧМАРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що очмані́лий.

[Платон:] Від ваших я речей стою стривожений тут перед вами, очмарілий, і сам не знаю, що сказать… (К.-Карий, II, 1960, 85);

*У порівн. Гра її зробила на мене таке враження, що я ходив.., як непритомний, як очмарілий (Збірник про Кроп., 1955, 55).

Значення в інших словниках

1. очмарілий — очмарі́лий 1 дієприкметник від: очмаріти очмарі́лий 2 прикметник одурілий розм.  Орфографічний словник української мови
2. очмарілий — -а, -е, розм. Те саме, що очманілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. очмарілий — ОЧМАРІ́ЛИЙ, а, е, розм. Те саме, що очмані́лий. [Платон:] Від ваших я речей стою стривожений тут перед вами, очмарілий, і сам не знаю, що сказать... (І. Карпенко-Карий); * У порівн. Гра її зробила на мене таке враження, що я ходив.., як непритомний, як очмарілий (з мемуарної літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. очмарілий — ОЧМАНІ́ЛИЙ розм. (який під впливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, діяти), ОЧАМРІ́ЛИЙ розм., ОЧМАРІ́ЛИЙ розм., ЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧУМІ́ЛИЙ розм., ЗАЧУ́МЛЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови