очолювати
ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.
Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь.
Полковник Трощинський .. скакав верхи, очоливши п'ять сотень козаків реєстрових (Г. Колісник);
Що старіший .. був бик, то більший табун він очолював (П. Загребельний);
Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України (з мови документів);
Академік Шульга .. погодився очолити лабораторію ядерних досліджень (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)