очолювати

ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь.

Спочатку партія боролася з підпілля, потім очолювала двомісячний загальний страйк, потім повела збройні загони повстанців у відкритий бій (Смолич, Світанок.., 1953, 82);

Академік Шульга, повернувшись з Москви, погодився очолити лабораторію ядерних досліджень (Рибак, Час.., 1960, 649);

Самовіддану боротьбу українського народу за побудову комунізму очолює і спрямовує вірний бойовий загін великої КПРС — Комуністична партія України (Ком. Укр., 4, 1966, 7).

Значення в інших словниках

1. очолювати — очо́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. очолювати — Вести перед, ставати на чолі.  Словник синонімів Караванського
3. очолювати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
4. очолювати — -юю, -юєш, недок., очолити, -лю, -лиш, док., перех. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. очолювати — ОЧО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. Бути на чолі кого-, чого-небудь, керувати кимсь, чимсь. Полковник Трощинський .. скакав верхи, очоливши п'ять сотень козаків реєстрових (Г. Колісник); Що старіший ..  Словник української мови у 20 томах
6. очолювати — ВЕСТИ́ (іти, рухатися попереду як ватажок, скеровуючи кого-, що-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ОЧО́ЛЮВАТИ. — Док.: повести́, провести́, очо́лити. Тут ще наїзниця скакала І військо немале вела (І.  Словник синонімів української мови