Словник української мови у 20 томах

ошелешувати

ОШЕЛЕ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, розм.

1. рідко. Сильними ударами по голові доводити кого-небудь до непритомного стану.

– Буна дзіва! – сказав я йому і ошелешив прикладом по голові... (О. Гончар);

– А що там за шум, пане коридорний? – розгублено запитав хтось [із в'язнів]. – То вас не стосується. Немов довбешкою по голові ошелешив (Ю. Збанацький).

2. Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати.

Гальванеску .. продемонстрував свої схеми, зведення й виклади, ошелешуючи неймовірно великими числами (Ю. Смолич);

Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик);

Подоляк тепер уже не пробував ошелешити співрозмовників подвигами свого полку (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ошелешувати — ошеле́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ошелешувати — див. ПРИГОЛОМШУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. ошелешувати — -ую, -уєш, недок., ошелешити, -шу, -шиш, док., перех., розм. 1》 рідко.Сильно вдаряючи по голові, доводити кого-небудь до непритомного стану. 2》 Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ошелешувати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. ошелешувати — ОШЕЛЕ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм. 1. рідко. Сильно вдаряючи по голові, доводити кого-небудь до непритомного стану. — Буна дзіва!...  Словник української мови в 11 томах