ошелешувати

ОШЕЛЕ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., розм.

1. рідко. Сильно вдаряючи по голові, доводити кого-небудь до непритомного стану.

— Буна дзіва! — сказав я йому і ошелешив прикладом по голові… (Гончар, III, 1959, 54);

— А що там за шум, пане коридорний? — розгублено запитав хтось [із в’язнів]. — То вас не стосується. Немов довбешкою по голові ошелешив (Збан., Єдина, 1959, 182).

2. Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати.

Гальванеску.. продемонстрував свої схеми, зведення й виклади, ошелешуючи неймовірно великими числами (Смолич, І, 1958, 77);

Вена ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 170).

Значення в інших словниках

1. ошелешувати — ошеле́шувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ошелешувати — див. ПРИГОЛОМШУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. ошелешувати — -ую, -уєш, недок., ошелешити, -шу, -шиш, док., перех., розм. 1》 рідко.Сильно вдаряючи по голові, доводити кого-небудь до непритомного стану. 2》 Надзвичайно дивувати, вражати; приголомшувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ошелешувати — ОШЕЛЕ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШЕЛЕ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, розм. 1. рідко. Сильними ударами по голові доводити кого-небудь до непритомного стану. – Буна дзіва! – сказав я йому і ошелешив прикладом по голові... (О.  Словник української мови у 20 томах
5. ошелешувати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови