ошийок

ОШИ́ЙОК, йка, ч.

1. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї.

Куховарам – нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

2. розм. Те саме, що ши́я 1.

Чиясь рука цупко .. вхопила його за ошийок (О. Гончар);

На скотині схудли ошийки, корови помарніли (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. ошийок — оши́йок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ошийок — -йка, ч. Частина м'ясної туші, що прилягає до шиї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошийок — Оши́йок, оши́йка; оши́йки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ошийок — ОШИ́ЙОК, йка, ч. Частина м’ясної туші, що прилягає до шиї. Куховарам — нирки і печінка, мозок і ошийок для панів (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 493).  Словник української мови в 11 томах
5. ошийок — Ошийок, -йка м. 1) Шея сверху. Под. г. 2) Узкая часть мѣшка въ рыболовномъ сакѣ. Шух. I. 224.  Словник української мови Грінченка