павичевий
ПАВИЧЕ́ВИЙ, а, е.
Прикм. до пави́ч 2.
Через широкий край веселки, розстелений, як павичевий хвіст, .. було ясно видко зелене море (І. Нечуй-Левицький);
На Дону гарматними залпами коловся лід і павичевим пером виблискував на свіжих зламах (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)