павідь

ПА́ВІДЬ, воді, ж.

Те саме, що по́вінь; повідь, па́водок.

Велика павідь;

Розлилася павідь;

* Образно. Ще ватаги повстання хтіли надати рухові лояльності, ввести павідь народну в береги, але Микола Перший того не визнав (Л. Старицька-Черняхівська).

Значення в інших словниках

1. павідь — див. вода  Словник синонімів Вусика
2. павідь — -воді, ж. Повінь, повідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. павідь — Павідь, -воді ж. Половодье. Левч. 137.  Словник української мови Грінченка