павільйон
ПАВІЛЬЙО́Н, у, ч.
1. Невелика легка будівля з покриттям у саду, парку.
Від брами до павільйону з музикою прибували все нові гурти людей (Леся Українка);
Переліски, гроти, озера, павільйони і водограї – всю Софіївку – просто на голому місці, на рівнині наказав кріпакам зробити .. граф Потоцький (Ю. Смолич);
// Легка, звичайно тимчасова споруда побутового або спеціального призначення.
Болючої поразки зазнали в ігровому павільйоні майстри з міжнародних шашок Левченко та Барсман (А. Крижанівський);
На березі ставка збудовано павільйон для рибалок (М. Томчаній).
2. Тимчасова або постійна споруда, призначена для розміщення експонатів якої-небудь виставки.
У спеціальному павільйоні “Атомна енергія в мирних цілях” послідовно розкриваються властивості енергії атомного ядра і методи її застосування (з наук.-попул. літ.);
Ознайомившись з експозицією вступнього залу, відвідувач переходить в інші зали головного павільйону, присвячені окремим темам (з наук.-попул. літ.).
3. Приміщення, обладнане для кінозйомок і фотографування, а також декорація в приміщенні кіностудії, побудована для знімання якої-небудь сцени фільму.
Американська кінематографія в основному базується на павільйоні. Наша кінематографія має багато натури (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)