падчерка
ПА́ДЧЕРКА, ПА́ДЧІРКА, и, ж.
Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця.
Да не жаль мені теї падчерки (П. Чубинський);
// перен. Той або те, що не отримує належної уваги.
Інакше знову падчеркою в економіки буде консервна промисловість (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)