падчерка —
па́дчерка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
падчерка —
[паджчеирка] = падчірка -ркие, д. і м. -рц'і, мн. -рок
Орфоепічний словник української мови
падчерка —
падчірка, -и, ж. Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
падчерка —
Пасербиця, (він) пасерб, пасербик, див. пасинок
Словник чужослів Павло Штепа
падчерка —
ПА́ДЧЕРКА, ПА́ДЧІРКА, и, ж. Нерідна дочка одного з подружжя, яка доводиться рідною іншому; пасербиця. Да не жаль мені теї падчерки (П. Чубинський); // перен. Той або те, що не отримує належної уваги. Інакше знову падчеркою в економіки буде консервна промисловість (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
падчерка —
ПА́СЕРБИЦЯ, ПА́ДЧЕРКА (ПА́ДЧІРКА). Мачуха злагодила збіжжя й виправила пасербицю на ніч у млин (Н. Кобринська); Да не жаль мені теї падчерки (П. Чубинський).
Словник синонімів української мови