падь

ПАДЬ¹, і, ж.

Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом.

І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (О. Довженко).

ПАДЬ², і, ж.

Солодка липка рідина на листях рослин – продукт життєдіяльності комах, що на них живуть.

Липка падь.

(1) Медо́ва падь – те саме, що Па́девий мед (див. мед).

◇ (2) Падь па́ла (напа́ла), заст.:

а) випали у великій кількості (перев. опади).

Падь пала (шкодлива [шкідлива] на хліб роса) (Номис);

б) (на кого) у кого-небудь з'явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе.

У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала (Сл. Б. Грінченка);

Як паде на нього [панича] падь, то зроду по-доброму ні в кого не візьме [їжу], а все з кулаками кидається (Переклад М. Лукаша).

Значення в інших словниках

1. падь — падь 1 іменник жіночого роду долина падь 2 іменник жіночого роду рідина на листях  Орфографічний словник української мови
2. падь — див. низовина  Словник синонімів Вусика
3. падь — I -і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. II -і, ж. Солодка липка рідина на листях рослин – продукт життєдіяльності комах, що на них живуть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. падь — Падина, западина, поділ, поділля, див. падіж  Словник чужослів Павло Штепа
5. падь — падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива (шкідлива) на хліб роса) (М. Номис). 2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе.  Фразеологічний словник української мови
6. падь — ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.  Словник синонімів української мови
7. падь — Падь, -ді, -ді, -ддю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. падь — ПАДЬ¹, і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Довж., І, 1958, 111). ПАДЬ², і...  Словник української мови в 11 томах
9. падь — Падь, -ді ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.  Словник української мови Грінченка