падь

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА (ВЛО́ГО́ВИНА) (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НА діал., КІТЛОВИ́НА діал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину між двома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). — Пор. ба́лка, низина́, I. яр.

Значення в інших словниках

1. падь — падь 1 іменник жіночого роду долина падь 2 іменник жіночого роду рідина на листях  Орфографічний словник української мови
2. падь — див. низовина  Словник синонімів Вусика
3. падь — I -і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. II -і, ж. Солодка липка рідина на листях рослин – продукт життєдіяльності комах, що на них живуть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. падь — Падина, западина, поділ, поділля, див. падіж  Словник чужослів Павло Штепа
5. падь — ПАДЬ¹, і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (О. Довженко). ПАДЬ², і...  Словник української мови у 20 томах
6. падь — падь па́ла (напа́ла), заст. 1. Випали у великій кількості (перев. опади). Падь пала (шкодлива (шкідлива) на хліб роса) (М. Номис). 2. на кого. У кого-небудь з’явилося бажання вчинити щось безглузде, осудливе.  Фразеологічний словник української мови
7. падь — Падь, -ді, -ді, -ддю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. падь — ПАДЬ¹, і, ж. Чітко окреслена, глибока, неширока долина, яр чи річище, звичайно порослі лісом. І знову ріки, і лісові пожежі, і де-не-де галявина, і паді, і знову зелені оксамитні сопки (Довж., І, 1958, 111). ПАДЬ², і...  Словник української мови в 11 томах
9. падь — Падь, -ді ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.  Словник української мови Грінченка