пажерливий

ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е.

Те саме, що ненаже́рливий.

Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (І. Франко);

Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (М. Коцюбинський);

* У порівн. На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій (В. Стефаник).

Значення в інших словниках

1. пажерливий — па́жерливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пажерливий — див. ненажера  Словник синонімів Вусика
3. пажерливий — -а, -е. Те саме, що ненажерливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пажерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. пажерливий — Па́жерливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пажерливий — ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (Фр., VIII, 1952, 193); Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб., II, 1955, 51).  Словник української мови в 11 томах
7. пажерливий — Пажерливий, -а, -е Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.  Словник української мови Грінченка