пажерливий
ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий.
Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (Фр., VIII, 1952, 193);
Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб., II, 1955, 51).
Словник української мови (СУМ-11)