пажера
ПА́ЖЕРА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ненаже́ра.
Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість [з’їсть], нікому не дасть (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ПА́ЖЕРА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що ненаже́ра.
Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість [з’їсть], нікому не дасть (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)