палацовий
ПАЛАЦО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до пала́ц 1.
Спостереження архітектурних форм і кладки найдавнішої палацової споруди на Старокиївській горі наводять на думку, що це могло статися уже в кінці IX століття (з наук.-попул. літ.);
Палацовий ансамбль;
// Який живе, перебуває в палаці.
Слова його [Бжеського] розвіються на чотири вітри і не дійдуть до ушей палацової шляхти (З. Тулуб);
// Такий, як у палацу.
Євген Панасович попрямував до відділу народної освіти, що був розташований в пишному, майже палацового вигляду дімку, на краю містечка (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)