паління
ПАЛІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. пали́ти¹.
– Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (М. Трублаїні);
Відвар нетреби спричинює паління, тому користуватись ним треба з деякою обережністю (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)