паління

палі́ння

[пал’ін':а]

-н':а

Значення в інших словниках

1. паління — палі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. паління — -я, с. Дія за знач. палити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паління — ПАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹. – Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (М. Трублаїні); Відвар нетреби спричинює паління, тому користуватись ним треба з деякою обережністю (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. паління — ПАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти. — Перекажеш своєму командирові од мене, щоб дав тобі дисциплінарну кару за паління цигарок у нічному переході (Трубл., І, 1955, 44).  Словник української мови в 11 томах
5. паління — Палі́ння, -ня с. Сжиганіе. Гн. II. 219.  Словник української мови Грінченка