панахати
ПАНА́ХАТИ, аю, аєш, ПАНА́ХАТИСЯ, юся, єшся, недок., що, розм.
Розривати, розтинати.
Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту, ніби двома важкими ножами панахаючи тиху воду (В. Собко);
Куль трасуючих блискає сіть, Бомби, міни панахають гони (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)