Словник української мови у 20 томах

паничка

ПАНИ́ЧКА, и, ж.

Молода неодружена донька пана.

Паничка повільно підійшла до дзеркала (Марко Вовчок);

// перен., ірон. Молода особа жіночої статі, що виділяється надто витонченими манерами.

А наша, так сказать, генерація старих зубрів, що ведуть свою родословну від Грушевських, Петлюр та інших – цих, знаєте, елегантних панів та паночок з орієнтацією на першу паризьку моду, цих скоро не буде (М. Хвильовий).

Словник української мови (СУМ-20)