паничка
ПАНИ́ЧКА, и, ж.
Молода неодружена донька пана.
Паничка повільно підійшла до дзеркала (Марко Вовчок);
// перен., ірон. Молода особа жіночої статі, що виділяється надто витонченими манерами.
А наша, так сказать, генерація старих зубрів, що ведуть свою родословну від Грушевських, Петлюр та інших – цих, знаєте, елегантних панів та паночок з орієнтацією на першу паризьку моду, цих скоро не буде (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)