панота
ПАНО́ТА, и, ж., зневажл.
Збірн. до пан.
Здається, ніколи не працювали криничани з таким завзяттям, як цієї весни: вперше на власній, одвойованій у паноти землі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ПАНО́ТА, и, ж., зневажл.
Збірн. до пан.
Здається, ніколи не працювали криничани з таким завзяттям, як цієї весни: вперше на власній, одвойованій у паноти землі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)