панщизняний

ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко.

Прикм. до панщи́зна.

Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М. Коцюбинський);

– Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (П. Козланюк).

Значення в інших словниках

1. панщизняний — панщизня́ний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. панщизняний — -а, -е. Стос. до панщизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панщизняний — ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах