панщизняний
ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко.
Прикм. до панщи́зна.
Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М. Коцюбинський);
– Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)