панщизняний

ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна.

Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб., І, 1955, 334);

— Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (Козл., Весн. шум, 1952, 98).

Значення в інших словниках

1. панщизняний — панщизня́ний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. панщизняний — -а, -е. Стос. до панщизни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панщизняний — ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М.  Словник української мови у 20 томах