панщизняний
ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна.
Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб., І, 1955, 334);
— Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (Козл., Весн. шум, 1952, 98).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панщизняний — панщизня́ний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- панщизняний — -а, -е. Стос. до панщизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панщизняний — ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М. Словник української мови у 20 томах