1. Словник української мови у 20 томах

панщизняний

ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко.

Прикм. до панщи́зна.

Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (М. Коцюбинський);

– Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панщизняний — панщизня́ний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. панщизняний — -а, -е. Стос. до панщизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панщизняний — ПАНЩИЗНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщи́зна. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб. Словник української мови в 11 томах