1. Словник української мови у 20 томах

панщизна

ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., іст., рідко.

Те саме, що па́нщина 1.

В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось .. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панщизна — панщи́зна іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. панщизна — -и, ж. 1》 Форма приватного володіння землею, яку обробляють підневільні селяни. 2》 Поміщицький спадок, дідизна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панщизна — ПА́НЩИНА (дарова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика), ВІДБУ́ТОК, РОБОТИ́ЗНА заст., ПАНЩИ́ЗНА рідше. Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі (І. Словник синонімів української мови
  4. панщизна — ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., рідко. Те саме, що па́нщина 1. В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось.. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 86). Словник української мови в 11 томах