панщизна
ПА́НЩИНА (дарова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика), ВІДБУ́ТОК, РОБОТИ́ЗНА заст., ПАНЩИ́ЗНА рідше. Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі (І. Нечуй-Левицький); Козаки тоді панували; подушного, відбутків не знали, у військо охотою своєю ходили (Ганна Барвінок); Ой, дуки ви, дуки, позабирали ви наші степи й луки!.. А тепер на них чужими руками роботизну справляють (Панас Мирний); — В нас їх, як мух у Петрівку, розвелось.. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (П. Панч).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панщизна — панщи́зна іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- панщизна — -и, ж. 1》 Форма приватного володіння землею, яку обробляють підневільні селяни. 2》 Поміщицький спадок, дідизна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- панщизна — ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., іст., рідко. Те саме, що па́нщина 1. В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось .. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- панщизна — ПАНЩИ́ЗНА, и, ж., рідко. Те саме, що па́нщина 1. В нас їх [панів], як мух у Петрівку, розвелось.. Робіть, селяни, панщизну, а вони будуть панувати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 86). Словник української мови в 11 томах