папа
ПА́ПА¹, и, ч.
Глава католицької церкви й держави Ватикан.
Отим положено конглавом: Хто без святої булли вмер – У пекло просто; хто ж заплатить За буллу вдвоє, ріж хоч брата, Окроме папи і ченця, І в рай іди! (Т. Шевченко).
(1) Па́па Ри́мський – те саме, що Па́па¹.
Сидів [Хома], розпустивши вуса, за столом у садку католицького попа і паплюжив за віщось перед ним Папу Римського (О. Гончар);
Резиденція Папи Римського.
△ (2) Ри́мський Па́па – глава католицької церкви.
ПА́ПА², и, ж., дит.
Хліб.
Старший хлопчик лазить по хаті, .. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Г. Квітка-Основ'яненко).
ПА́ПА³, прост.
Тато.
А потім, що ж тут такого, що у його папи більший живіт, ніж у їхніх тат? (В. Винниченко).
ПАПА́.
Словник української мови (СУМ-20)