паплюжити
ПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що.
Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити.
Жінка до мене: – Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну – паплюжить (Л. Мартович);
[Марія:] Півгодини тому Краса паплюжив Костин проект... а тепер... тепер він видає його вже за свій (С. Голованівський).
Словник української мови (СУМ-20)