Осоромлювати, ГАНЬБИТИ, виливати помиї на, топтати у порох <�болото>.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
паплюжити —
паплю́жити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
паплюжити —
див. ганьбити
Словник синонімів Вусика
паплюжити —
-жу, -жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паплюжити —
ПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Жінка до мене: – Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] ґрунт, ти лайдаку, ти пияку, ну – паплюжить (Л.
Словник української мови у 20 томах
паплюжити —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
паплюжити —
Паплю́жити, -лю́жу, -жиш, -жать; не паплю́ж, не -лю́жте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
паплюжити —
ПАПЛЮ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити. Жінка до мене: — Ти сякий, ти такий, ти затеряв [загубив] грунт, ти лайдаку, ти пияку, ну — паплюжить (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
паплюжити —
Паплюжити, -жу, -жиш гл. Срамить, позорить кого (словами). Желех.
Словник української мови Грінченка