папуша —
Папу́ша: — пика [23]
Словник з творів Івана Франка
папуша —
папу́ша 1 іменник жіночого роду пачка папу́ша 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота млява людина
Орфографічний словник української мови
папуша —
-і, ж. 1》 спец. В'язка, пака тютюнового листя. 2》 розм. Те саме, що пачка 1). 3》 перен., розм. Млява, неповоротка людина; тюхтій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
папуша —
І, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк. Був дощ. Була пора смеркань. І зворохобшшся душі, і роздуми лягли в папуші, мов листя ув осінній скруші. (П-1:169).
Словник поетичної мови Василя Стуса
папуша —
ПАПУ́ША, і, ж. 1. спец. В'язка, пака тютюнового листя. [Палажка:] Я тобі завтра куплю папушу тютюну (М. Кропивницький); Тютюн уже перезрів, але жовте листя ніхто не пасинкував, не складав в папуші (М. Шеремет). 2. розм. Те саме, що па́чка...
Словник української мови у 20 томах
папуша —
ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев.
Словник синонімів української мови
папуша —
ПАПУ́ША, і, ж. 1. спец. В’язка, пака тютюнового листя. [Палажка:] Я тобі завтра куплю папушу тютюну (Кроп., II, 1958, 123); Тютюн уже перезрів, але жовте листя ніхто не пасинкував, не складав в папуші (Шер., В партиз. загонах, 1947, 21). 2. розм.
Словник української мови в 11 томах