парабіоз

ПАРАБІО́З, у, ч., фізл.

1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень.

Нервовий парабіоз.

2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.

Парабіоз вивчають в умовах експерименту (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. парабіоз — парабіо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парабіоз — -у, ч., фізіол. 1》 Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. 2》 Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин із метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парабіоз — парабіо́з (від пара... та ...біоз) 1. Тимчасова втрата живою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом надмірних подразнень. 2. Метод штучного зрощення двох (рідше трьох) тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. парабіоз — ПАРАБІО́З, у, ч., фізл. 1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень. 2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.  Словник української мови в 11 томах