парабіоз
ПАРАБІО́З, у, ч., фізл.
1. Тимчасова втрата живою збудливою тканиною здатності до властивої їй діяльності під впливом сильних подразнень.
2. Метод штучного зрощення двох, рідше трьох, тварин з метою вивчення взаємного впливу їхніх органів і тканин.
Словник української мови (СУМ-11)