паралічний

ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с.

1. Прикм. до пара́ліч.

Паралічний стан.

2. Хворий на параліч.

Паралічна рука;

// у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч.

Найспесивіша й найзамурзаніша юрба жебраків, яка будь-коли ходила по землі. Шаріат дозволяв жебрати старим, бідним, сліпим, паралічним (П. Загребельний);

Паралічний лежить більше року.

Значення в інших словниках

1. паралічний — пара́лічний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. паралічний — -а, -е. 1》 Прикм. до параліч. 2》 Хворий на параліч. Паралічна рука. || у знач. ім. паралічний, -ного, ч.; паралічна, -ної, ж. Людина, хвора па параліч.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паралічний — ПАРА́ЛІЧНИЙ, а, с. 1. Прикм. до пара́ліч. 2. Хворий на параліч. Паралічна рука; // у знач. ім. пара́лічний, ного, ч.; пара́лічна, ної, ж. Людина, хвора на параліч.  Словник української мови в 11 томах